Сергій Жадан
Сергій Вікторович Жадан- — український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, фронтмен гуртів Жадан і Собаки та Лінія Манергейма.Народився 23 серпня 1974 в місті Старобільськ.Зараз він є викладачем в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди.Письменник Сергій Жадан вже давно став вагомою частиною сучасної літератури, при чому не тільки української, а й світової. Про це переконливо свідчить, наприклад те, що в 2013 році сумарний річний тираж його книг досяг 11 тис. 500 примірників, а п’ятитисячний тираж останньої книги «Життя Марії» розійшовся всього за місяць. Крім цього, Сергій Жадан неодноразово ставав переможцем численних літературних премій та номінацій. Його роман «Ворошиловград» був визнаний «Книгою року BBC – 2010», а згодом найкращою книгою десятиліття. «Балади про війну і відбудову», «Капітал», «Вогнепальні й ножові», «Динамо Харків» в різні роки ставали переможцями всеукраїнського конкурсу «Книжка року». Чимало престижних літературних премій та стипендій письменник отримав в різні роки і за кордоном.
Бібліографія
Романи:
Депеш Мод
Ворошиловград
Месопотамія
Інтернат
Збірки віршів:
Генерал Юда.
Цитатник: Вірші для коханок і коханців.
Пепсі.
Балади про війну і відбудову: Нова книга віршів.
Історія культури початку століття.
Марадона: Нова книга віршів.
Ефіопія.
Вогнепальні й ножові.
Життя Марії: Книга віршів і перекладів.
Тамплієри: Нові вірші .
Антена .
Твори та критика
Депеш Мод
"Настрій книги – розгубленість людей на зламі епох, коли куди йти далі не зрозуміло взагалі. Проблиск надії проглядає вкінці книги, але знову ж таки, це не настрій на кшталт «Будем жить» у Бикова, а якось так: «… втомлений, змучений депресіями слимак, витягує свою недовірливу пику в бік мого хліба, потім розчаровано всовує її назад до панцира і починає відповзати від нас на Захід – на інший бік платформи. Я навіть думаю, що цієї дороги йому вистачить на все життя»... Тетяна Літвінчук
Ворошиловград
«Ворошиловград» заторкує питання пам’яті, що її трохи парадоксально можна назвати «індивідуально-історичною». Персонажі повсякчас згадують минуле, розглядають старі листівки, фотографії чи обдерті стіни занехаяних піонерських таборів, знаходячи сліди своєї юности, дитинства, молодости. Одним із символів такої пам’яті й виявляється Ворошиловград – радянська назва Луганська. І напевно це не просто так, а радше авторський натяк на те, що пам’ять і приємні спогади багатьох людей неодмінно будуть пов’язані з радянським часом, радянськими реаліями та артефактами, з цим треба змиритися і ставитися до цього спокійно."...Юлія Стахівська
Інтернат
"Роман-дорога – триденне блукання між згарищ, спроба дістатися додому. Ми розуміємо, що це війна і не потребуємо пояснень, яка саме, хоч верифікація часу й простору відбувається рідко, та й то наприкінці. Тягучий перехід від осені до зими, маленькі містечка, лише кілька разів трапляться топоніми «Харків», «Азов»."...Галина Василенко
